Зміст аграрних правовідносин.

Основна особливість аграрних правовідносин полягає в тому, що вони не є цілісними, а становлять органічний комплекс земельних, майнових, трудових і організаційно-управлінських від­носин. Узяті окремо вони належать до сфери регулювання тради­ційних галузей права — адміністративного, земельного, цивільно­го, трудового, фінансового, однак усі разом, вони утворюють єди­ний органічний комплекс, набувають цілісності, оскільки в цій єд­ності вони орієнтовані на правове забезпечення сільськогосподар­ського виробництва з урахуванням його специфіки.

Підставами виникнення, зміни й припинення аграрних право­відносин є юридичні факти, тобто обставини, які породжують за чинним законодавством певні правові наслідки. Згідно зі ст. 11 ЦК цивільні права та обов'язки, в тому числі й сільськогосподарських організацій, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивіль­ного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими ак­тами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Змістом будь-яких правовідносин, у тому числі й аграрних, є права та обов'язки учасників цих відносин. Права та обов'язки суб'єктів правовідносин взаємозалежні й взаємозумовлені.

Основні напрями й зміст прав та обов'язків сільськогосподар­ських організацій визначаються метою аграрного виробництва, йо­го завданнями на тому чи іншому етапі його розвитку.

Основними правами та обов'язками сільсько­господарських організацій в сфері земельних правовідносин є їх права та обов'язки щодо раціонального використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва; впровад­ження прогресивних технологій, запобігання деградації родючос­ті орних земель та їх відтворення, відновлення системи застосу­вання мінеральних і органічних добрив, перехід на нові системи землеробства.

У галузі тваринництва правами та обов'язками сільськогоспо­дарських організацій є застосування перспективних енергозберіга­ючих технологій утримання тварин і птахів; збільшення виробниц­тва повноцінних кормів; створення комплексів технічних засобів для високомеханізованих і автоматизованих систем; удосконалення племінної справи у тваринництві; реконструкція промислових ком­плексів з виробництва продуктів першої потреби.

Одним з основних елементів прав та обов'язків сільськогоспо­дарських організацій є відносини, пов'язані з передачею ними зе­мельних і майнових паїв в оренду і виплатою останніми відповід­ної орендної плати. Права та обов'язки сільськогосподарських ор­ганізацій у сферах матеріально-технічного постачання, виробничо-технічного обслуговування, а також реалізації виробленої сільсько­господарської продукції, сировини й продовольства визначаються договорами, що укладаються ними самостійно з іншими господа­рюючими суб'єктами.


0008936919413092.html
0008999895457077.html

0008936919413092.html
0008999895457077.html
    PR.RU™